Стаття на тему: Порядок приймання документів архівом у разі припинення установи
Порядок передавання та подальшого користування документами у разі припинення установи передбачається в розпорядчому документі про її припинення.
Якщо установа припиняється шляхом ліквідації, її архівні справи, внесені до Національного архівного фонду (справи постійного зберігання), передаються в упорядкованому стані відповідній державній архівній установі, архівному відділу міської ради, а архівні справи з основної діяльності, строки тимчасового зберігання яких ще не закінчилися, документи, не завершені в діловодстві, а також документи з кадрових питань (особового складу) передаються її органу вищого рівня, якщо він існує.
Якщо органів вищого рівня на території зазначених регіонів не існує, всі архівні справи і документи (крім документів Національного архівного фонду) установи-фондоутворювача передаються до архівної установи сільської, селищної, міської ради, ради об’єднаної територіальної громади, створеної для централізованого тимчасового зберігання архівних документів, нагромаджених у процесі документування службових, трудових або інших правовідносин юридичних і фізичних осіб, що не належать до Національного архівного фонду (далі - трудові архіви).
У разі припинення установи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення (далі - реорганізація) з передачею її функцій іншій установі остання приймає за актом документи, не завершені в діловодстві установи, що реорганізується, та її архів.
Документи, не завершені в діловодстві, а також документи з кадрових питань (особового складу) працівників, які перейшли на роботу до установ-правонаступників, передаються цим установам за належністю.
У разі припинення установи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення, коли з її складу виділяється структурний підрозділ, якому надаються права установи, останньому передаються документи, не закінчені в діловодстві, що відносяться до профілю діяльності новоствореної установи, а також документи з кадрових питань (особового складу) працівників, які перейшли на роботу в новостворену установу.
Для державної реєстрації припинення юридичної особи архівна установа (державна архівна установа, архівний відділ міської ради, трудовий архів, приватний архів, правонаступник, орган вищого рівня), яка прийняла на зберігання архівні документи, що підлягають постійному, тривалому (понад 10 років) зберіганню, з кадрових питань (особового складу), видає довідку про прийняття документів. У довідці зазначаються найменування установи, кількість справ за описом справ постійного зберігання, крайні дати; кількість справ за описом тривалого (понад 10 років) зберігання, крайні дати; кількість справ за описом з кадрових питань (особового складу), крайні дати; дата і номер акта приймання-передавання документів.
Архівний відділ
Семенівської районної державної адміністрації
Архівний відділ Семенівської районної державної адміністрації повідомляє, що з 13 по 20 липня 2020 року в приміщенні архівного відділу функціонує фотодокументальна виставка присвячена 30-річчю прийняття Декларації про державний суверенітет.
При підготовці використовувались фотодокументи з фондів Державного архіву Чернігівської області.
16 липня 1990 року Верховна рада Української Радянської Соціалістичної Республіки ухвалила доленосний документ – прийняла Декларацію про державний суверенітет України, яким визначені основи державного, політичного, економічного ладу та підкреслені самостійність і суверенітет України.
За прийняття цієї Декларації проголосувало більш ніж 98 відсотків депутатів тодішньої Верховної Ради.
Від дня прийняття документу від імені народу могла виступати виключно Верховна рада України, а територія України в існуючих межах проголошувалася недоторканною. При прийнятті Декларації про державний суверенітет України влітку 1990 року ВР УРСР керувалася волею народу України, прагненням створити демократичне суспільство, потребою всебічного забезпечення прав і свобод людини, пошаною до національних прав усіх народів, турботою про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнанням необхідності побудови правової держави, а також мала на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України.
У преамбулі Декларації підкреслювалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах».
Одним із головних положень Декларації було положення про громадянство. Проголошувалося, що Україна має своє громадянство, де «всі громадяни рівні перед законом, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять». Громадяни всіх національностей становлять народ України.
Декларація проголошувала економічну самостійність України. У документі підкреслювалося намір створити банківську, цінову, фінансову, митну та податкову системи, сформувати державний бюджет, а при необхідності ввести власну грошову одиницю.
Декларація визнавала самостійність республіки у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації.
Декларація проголошувала право України безпосередньо реалізувати відносини з іншими державами, укладати з ними договори, обмінюватися дипломатичними, консульськими, торговельними представництвами
Архівний відділ Семенівської районної державної адміністрації повідомляє, що з 03 по 13 березня 2020 року в приміщенні архівного відділу функціонує фотодокументальна виставка присвячена подіям Української революції 1917 – 1921 років.
При підготовці використовувались фотодокументи з фондів Державного архіву Чернігівської області.
Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України. 75 років минуло з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли гармат на українських землях, прийшов мир, настала тиша, за яку заплачено ціною життя мільйонів українців.
8 та 9 травня 2020 року Україна, разом з усім світом, відзначає День пам'яті та примирення, День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та 75-ту річницю вигнання нацистів з України.
Архівний відділ Семенівської районної державної адміністрації підготував фотодокументальну виставку присвячену 75-річчю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
При підготовці використовувались фотодокументи з фондів архівного відділу Семенівської районної державної адміністрації та Державного архіву Чернігівської області.
Спогади ветерана війни Костюка А.Г. про початок війни
Спогоди учасника війни М. Браєра
УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-21
Українська революція 1917–1921 років розпочалася в умовах революційних потрясінь, які охопили Російську імперію у березні 1917-го. Ключовим її рушієм був український народ і його політична еліта, що еволюціонувала від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення власної державної незалежності.
Революція була явищем загальноукраїнським. У всіх регіонах розвивався національний рух, створювалися та діяли українські органи влади, політичні партії та громадські інституції, відроджувалася культура.
Доба Української Центральної Ради (березень 1917–квітень 1918)
Перший етап Української революції розпочався відразу після перемоги російської лютневої революції у Петрограді. В цей час у Києві було створено національний представницький орган – Українську Центральну Раду (УЦР). Після Всеукраїнського національного конгресу вона з київської організації перетворилася на загальноукраїнську.
У І Універсалі УЦР заявила про політичну мету – здобуття української автономії у складі демократичної федеративної Російської республіки. Автономна Україна мала включати території, де українці становлять більшість населення.
ІІ Універсалом Центральної Ради утворено виконавчий орган влади – Генеральний Секретаріат.
У багатьох містах колишньої імперії відбувалося українське національне піднесення. Українці, що входили до частини Російської імператорської армії та Російського імператорського флоту, збиралися на мітинги, “українізувалися” та визнавали УЦР.
ІІІ Універсалом УЦР проголосила Українську Народну Республіку (УНР). Майже відразу вона зазнала більшовицької агресії з боку Росії. У розпалі бойових дій УЦР проголосила незалежність УНР (ІV Універсал). Незважаючи на героїзм під Крутами та в інших нерівних боях, українські війська відступили. УНР уклала перший в новітній історії України міжнародний договір у Бресті. Дипломатичне визнання та військова допомога Центральних держав зміцнили УНР і дали змогу відвоювати окуповані більшовиками території.
Доба Гетьманату (квітень–грудень 1918)
Здобувши владу, гетьман Павло Скоропадський скористався нетривалим мирним періодом для зміцнення основ української державності. В період Гетьманату була розбудована дієва регіональна адміністрація. Вона контролювала найбільшу за весь час Української революції в територію, а також вела перемовини про входження до складу Української Держави Криму та Кубані. Українська Держава була визнана 30 країнами.
За гетьмана в Україні було відкрито Кам’янець-Подільський університет, засновано Академію наук, закладено основи Української автокефальної православної церкви, здійснено інші важливі починання. Амбітна військова реформа не була завершена через несприятливу зовнішню та внутрішньополітичну ситуацію. Здобутками державотворення періоду Гетьманату скористалася відновлена УНР.
Доба Директорії (грудень 1918 – листопад 1921)
Директорія відновила республіканський лад і демократичне правління в Україні. Акт Злуки Української Народної Республіки із Західно-Українською Народною Республікою (ЗУНР) засвідчив волю українського народу до Соборності. Скликаний Директорією Трудовий конгрес, забезпечив широку представницьку основу української влади. У Паризькій мирній конференції, де вирішувалася доля учасників Першої світової війни, взяла участь українська делегація.
Увесь цей період УНР вела важкі бої за незалежність і територіальну цілісність. Укладання Варшавської угоди заклало фундамент тривалого українсько-польського альянсу і надало примарний шанс на перемогу навесні 1920 року. До листопада 1921 року тривав масовий повстанський рух.
Західно-Українська Народна Республіка
(листопад 1918 – липень 1919)
Розпад Австро-Угорської монархії, прозваної відкрив шлях до незалежності її народів. Галичина – східна частина австрійського коронного краю – від початку стала ареною суперництва українського та польського національно-визвольних рухів. Права на неї заявили одночасно Українська національна рада та Польська ліквідаційна комісія. Українці Закарпаття та Північної Буковини тяжіли до своїх братів-галичан, але їхні землі також були об’єктом зазіхання сусідніх народів і держав.
Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії запроваджував назву нової держави – Західно-Українська Народна Республіка.
Допомога Києва, на яку розраховували державні мужі ЗУНР, підписуючи Акт Злуки 22 січня 1919 року, не допомогла виграти війну з Польщею. У 1921 році, після кількох воєн радянської Росії з УНР, майже вся територія України опинилася під контролем окупанта. Ризький мир, підписаний у березні того ж року між радянськими урядами Росії й України та Польщею, фактично поховав самостійницькі плани урядів УНР і ЗУНР. Раніше, 1918-го Румунія окупувала Буковину, 1919-го до Чехословаччини відійшло Закарпаття. Долю Східної Галичини було вирішено 1923 pоку на Паризькій конференції – її приєднано до Польщі.
Попри те, що до середини 1920-х років усі землі сучасної України опинилися під владою чотирьох держав, питання єдності української нації вже ніколи не ставилося під сумнів. Саме під час Української революції було проголошено незалежність України, продемонстровано можливість цивілізованого демократичного збирання територій в єдину суверенну державу.
(З сайту Українського інституту національної пам’яті)
Архівний відділ Семенівської районної державної адміністрації повідомляє, що з 15 по 21 жовтня 2019 року в приміщенні архівного відділу функціонує фотодокументальна виставка присвячена 75-ї річниці вигнання нацистських окупантів із України.
При підготовці використовувались фотодокументи з фондів Державного архіву Чернігівської області та документи з фондів архівного відділу.
До 75-ї річниці вигнання нацистських окупантів із України
В Україні 28 жовтня відзначають 75-ту річницю визволення від нацистських загарбників. Цього дня вшановують пам'ять всіх українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів, у лавах радянської армії або Української повстанської армії.
Нацистське вторгнення і окупація кривавими смерчами пронеслися нашою країною і забрали десятки мільйонів життів.
Під час вигнання нацистських окупантів із України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. чоловік, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 років було проведено серію блискучих наступальних операцій.
Однією з перемог, хоч і малою, але такою значущою для жителів Семенівського краю, що передувала вигнанню нацистів із України, було вигнання нацистських окупантів з території.
Серед мільйонів людей, які піднялись на захист Батьківщини, були мешканці Семенівського району.
Архівний відділ Семенівської районної державної адміністрації повідомляє, що з 16 по 24 травня 2019 року в приміщенні архівного відділу функціонує фотодокументальна виставка присвячена 140-річчю від дня народження С.В.Петлюри.
При підготовці використовувались фотодокументи з фондів Державного архіву Чернігівської області.
140-річчя від дня народження С.В.Петлюри
22 травня 2019 року виповнюється 140 років від дня народження державного та громадсько-політичного діяча, журналіста, літературного і театрального критика, Головного Отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюри.
Симон Петлюра народився 22 травня 1879 року у Полтаві в родині полтавських міщан козацького походження Василя й Ольги Петлюр.
Спочатку вчився у церковнопарафіяльній школі, потім – у Полтавській духовній семінарії. Зі студентських років брав активну участь в українському суспільно-політичному житті. У 1900 році вступив до Революційної української партії (РУП). 1903-го, рятуючись від переслідувань тогочасної влади, виїхав на Кубань, де включився в організацію українського руху. Тут його ув’язнили і відправили до Катеринодара (нині – Краснодар).
Протягом 1906 – 1917 років як редактор та журналіст популяризував українську політичну думку в низці друкованих видань: «Селянин», «Вільна Україна», «Рада», «Україна», «Украинская жизнь».
Після формування в червні 1917 року першого уряду УНР очолив військове відомство і всю енергію спрямував на створення українських збройних сил.
Не погоджуючись з політикою Голови Генерального Секретаріату Володимира Винниченка щодо принципів формування українського війська, подав у відставку і вийшов з уряду. Це була чи не перша політична відставка в українській політиці у ХХ ст.
У травні 1919 року очолив Директорію УНР. У важких внутрішніх і зовнішніх умовах керував збройною боротьбою проти російських більшовицьких і білогвардійських військ. Робив усе можливе, аби запобігти єврейським погромам.
Енергія та наполегливість Петлюри визначили його безперечний авторитет як лідера українського національного руху й після поразки Української революції 1917 – 1921 років. Слово "петлюрівщина" на довгий час стало вживатися на означення боротьби за незалежну Україну. Постать Симона Петлюри викликала острах у комуністичного режиму. 25 травня 1926 року у Парижі його розстріляв більшовицький агент С. Шварцбард.
Архівний відділ Семенівської районної державної адміністрації повідомляє, що з 04 по 13 березня 2019 року в приміщенні архівного відділу функціонує фотодокументальна виставка присвячена 205-й річниці від дня народження Т.Г. Шевченка.
При підготовці використовувались фотодокументи з фондів Державного архіву Чернігівської області.
Начальник архівного відділу
Н. МОТОРА
Надзвичайно талановитий український поет і художник
.jpg)
Архівний відділ Семенівської районної державної адміністрації повідомляє, що з 17 по 24 січня 2019 року в приміщенні архівного відділу функціонує фотодокументальна виставка присвячена 100-річчю проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки.
При підготовці використовувались фотодокументи з фондів Державного архіву Чернігівської області.
Начальник архівного відділу Н. МОТОРА
Національна єдність – обов’язкова передумова успішного спротиву зовнішній агресії
Національна єдність – обов’язкова передумова успішного спротиву зовнішній агресії
Другий Універсал Центральної Ради
Заклик ради товариства українських поступовців
Інформація про Український національний з’їзд у Києві
Перший Універсал Центральної Ради
Універсал Директорії УНР про злуку Західно-Української Народної Республіки з Українською Народною Республікою
Архівний відділ Семенівської районної державної адміністрації повідомляє, що з 12 по 19 листопада 2018 року в приміщенні архівного відділу функціонує фотодокументальна виставка присвячена 85-м роковинам Голодомору 1932 – 1933 років в Україні.
При підготовці використовувались фотодокументи з фондів Семенівського історико-краєзнавчого музею.
Начальник архівного відділу Н. МОТОРА
Голодомор 1932 - 1933 рр. в Україні
Архівний відділ Семенівської районної державної адміністрації повідомляє, що з 26 липня по 03 серпня 2018 року в приміщенні архівного відділу функціонує фотодокументальна виставка присвячена 1030-річчю хрещення Київської Русі – України.
При підготовці використовувались фотодокументи з фондів Семенівського історико-краєзнавчого музею та Державного архіву Чернігівської області.
Начальник архівного відділу Н. Мотора
Хрещення Русі Володимиром Великим
Архівний відділ Семенівської районної державної адміністрації повідомляє, що з 14 по 25 травня 2018 року в приміщенні архівного відділу функціонує фотодокументальна виставка присвячена 80-м роковинам Великого терору – масових політичних репресій 1937-1938 років.
При підготовці використовувались фотодокументи з фондів Семенівського історико-краєзнавчого музею.
Начальник архівного відділу районної державної адміністрації Н.І.Мотора
«Великий терор» – масштабна кампанія масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр. з ініціативи керівництва СРСР й особисто Йосипа Сталіна для ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства. Наслідками комуністичного терору в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.
За період «Великого терору» на території УРСР, за оцінками істориків, було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу.
Решту було відправлено до в`язниць та таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %).
Масові репресивні операції у 1937–1938 рр., за задумом Й. Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально-ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». Підставою для розгортання терору була теза Й. Сталіна про загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва.
Офіційно початком «Великого терору» став оперативний наказ НКВД СРСР № 00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів» від 30 липня 1937 р., затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 р. Проте наявні документи НКВД (накази, листування, телеграфи) свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь, а наказом їх лише формалізували.
Наказом № 00447 запроваджувалися ліміти (плани) на покарання громадян. Вироки за І-ю категорією означали «розстріл», за ІІ-ю категорією – на ув’язнення в таборах ГУЛАГ (рос: Главное управление лагерей) НКВД СРСР. Якщо первинний ліміт для УРСР за І категорією становив 26150 осіб, то у січні 1938 р. він був збільшений до 83122 осіб. Із проханням про додаткові ліміти в Москву неодноразово зверталися наркоми внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський та Олександр Успенський.
Ще до початку дії оперативного наказу № 00447 особливу увагу було звернено на «чистку» партійних лав та органів безпеки, що мало забезпечити надалі беззастережне виконання репресивних директив центру. А вже у червні 1937 р. розпочались масові арешти. 10 липня 1937 р. політбюро ЦК КП(б)У розіслало по областях УРСР вказівку про формування позасудового репресивного органу – обласних «трійок», створених для спрощення процедури засудження. До складу трійки зазвичай входили начальник обласного НКВД (голова), обласний прокурор та перший секретар обласного або республіканського комітету ВКП(б). Існування «трійок» та інших позасудових репресивних органів повністю суперечило радянському законодавству, у тому числі Конституції 1936 р.
Заарештований був фактично позбавлений права на захист (на адвоката) чи оскарження вироку. Слідчі психологічним знущанням і нелюдськими тортурами «вибивали» з арештованих потрібні зізнання. В 1937 р. дозвіл на застосування методів «фізичного впливу на підозрюваних» (тобто тортур) було дано на найвищому рівні ЦК ВКП (б). Випадки неправомірного засудження вважались цілком припустимими і виправдовувалась прислів’ям «ліс рубають – тріски летять».
Часи «Великого терору» у масовій свідомості населення СРСР позначені тотальним страхом та недовірою. Нічні арешти сусідів, підозри колег на роботі, друзів, родичів, пошук шпигунів та шкідників, острах доносів та обов’язок публічно таврувати ворогів народу були повсякденними. Особа могла написати донос на колег, остерігаючись, що ті донесуть на неї першими. Це стало типовим засобом вирішення особистих конфліктів із керівництвом, викладачами, родичами тощо.
Розіграні за сценарієм показові процеси проти керівників/очільників партійних та державних осередків у 1937-1938 рр. передбачали не лише усунення чи маргіналізацію рештків старої еліти, але також здійснення впливу на нових висуванців та суспільство загалом. Участь у цих показових процесах мала засвідчити політичну й ідеологічну лояльність, послух волі вождя, визнання терористичних методів державного керівництва.
«Великий терор» згорнули за вказівкою вищого партійно-радянського керівництва. 17 листопада 1938 р. ЦК ВКП(б) і Раднарком СРСР ухвалили постанову «Про арешти, прокурорський нагляд і провадження слідства», якою «орієнтували правоохоронні органи на припинення «великої чистки» та відновлення елементарної законності. Наступним кроком стала фізична ліквідація безпосередніх організаторів і виконавців «Великого терору».
Список мешканців Семенівського району необґрунтовано репресованих у 30 – 40 роки та до теперішнього часу повністю реабілітованих
Архівний сектор Семенівської районної державної адміністрації повідомляє, що з 22 по 31 січня 2018 року в приміщенні архівного сектору функціонує фотодокументальна виставка присвячена 100-річчю бою під Крутами.
При підготовці використовувались фотодокументи з фондів Державного архіву Чернігівської області.
Завідувач архівного сектору районної державної адміністрації Н.І.Мотора
Бій під Крутами
.01.1918» Схема бою.jpg)
Портрети учасників бою під Крутами
Портрети учасників бою під Крутами
Портрети учасників бою під Крутами
Наказ про створення слідчої комісії
Похорони загиблих під Крутами студентів 1918 р.
Рукописи статті В. Филоновича «Крути»
Архівний сектор Семенівської районної державної адміністрації повідомляє, що з 13 по 20 листопада 2017 року в приміщенні архівного сектору функціонує фотодокументальна виставка присвячена 100-річчю від дня створення системи архівних установ.
При підготовці використовувались фотодокументи з фондів Державного архіву Чернігівської області.
Завідувач архівного сектору районної державної адміністрації Н.І.Мотора
До 100 від дня створення системи архівних установ
Я.М.Жданович - перший голова губернського архівного управління
Вадим Модзалевський - український історик, археограф, архівіст, автор численних наукових праць
Веретенников Василь Іванович історик, архівіст, архівознавець, археограф, музеєзнавець, мистецтвознавець, джерелознавець, педагог
Грушевський Олександр Сергійович дослідник історії України, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст
Поетапний план діяльності архівно–бібліотечного відділу Генерального Секретарства
Обов’язкова постанова Чернігівскього губвиконкому про організацію Губернського історичного архіву та Архіву Революції та надання приміщень Губернському архівному управлінню
Архівний сектор Семенівської районної державної адміністрації повідомляє, що з 30 жовтня по 06 листопада 2017 року в приміщенні архівного сектору функціонує фотодокументальна виставка присвячена 100-річчю проголошення Української Народної Республіки.
При підготовці використовувались фотодокументи з фондів Державного архіву Чернігівської області.
Завідувач архівного сектору районної державної адміністрації Н.І.Мотора
Проголошення Української Народної Республіки
.jpg)
.jpg)
Порядок приймання документі від джерел комплектування архіву
До 74-ї річниці вигнання нацистських окупантів з Семенівщини, Дня партизанської слави та Дня міста
Архівний сектор Семенівської районної державної адміністрації повідомляє, що з 05 січня по 13 січня 2017 року в приміщенні архівного сектору функціонує фотодокументальна виставка присвячена 100-річчю початку Української революції та створення Української Центральної ради.
При підготовці використовувались фотодокументи з фондів Державного архіву Чернігівської області.
Завідувач архівного сектору районної державної адміністрації Н.І.Мотора
Історія боротьби за державне відродження України
Архівний сектор Семенівської районної державної адміністрації повідомляє, що на веб-сторінці архівного сектору на офіційному сайті Семенівської районної державної адміністрації розміщена фотодокументальна виставка присвячена 73-ї річниці вигнання нацистських окупантів з Семенівщини.
При підготовці використовувались фотодокументи з фондів Державного архіву Чернігівської області.
Завідувач архівного сектору районної державної адміністрації Н.І.Мотора
Стаття до 73-ї річниці вигнання нацистських окупантів з Семенівщини
.jpg)
Архівний сектор Семенівської районної державної адміністрації повідомляє, що з 17 серпня по 25 серпня 2016 року в приміщенні архівного сектору функціонує фотодокументальна виставка присвячена 25-й річниці незалежності України.
При підготовці використовувались фотодокументи з фондів Державного архіву Чернігівської області.
Завідувач архівного сектору районної державної адміністрації Н.І.Мотора
Акт проголошення незалежності
Про що писала наша районка
Архівний відділ Семенівської районної державної адміністрації повідомляє, що з 21 червня по 01 липня 2016 року в приміщенні архівного відділу функціонує фотодокументальна виставка присвячена 20-й річниці Конституції України.
При підготовці використовувались документи та фотодокументи з фондів Державного архіву Чернігівської області та архівного відділу Семенівської районної державної адміністрації.
Начальник архівного відділу районної державної адміністрації Н.І.Мотора
28 червня на Україні відзначається державне свято – День Конституції. У цей день в 1996 році Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України – першу Конституцію незалежної української держави.
Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійному залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту: про державні символи України, про державну українську мову, про право приватної власності на Україні. Ухвалення Конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Ухвалення Конституції стало найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.
Конституція 1996 року, з деякими змінами і доповненнями, діє в країні і в даний час.
Відповідно до Конституції, день прийняття Основного Закону є державним святом – Днем Конституції України, до якого традиційно приурочено безліч урочистих і просвітницьких заходів.
Конституція України складається з преамбули, 15 розділів, 161 статті, прикінцевих та перехідних положень.
Конституція України проголосила, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина і держава відповідає перед людиною за свою діяльність, роботу державних органів та посадових осіб. Встановлено, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція окреслила коло питань, які визначаються виключно законами України. Чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надається Верховною Радою, є частиною національного законодавства України. Ст. 21 Конституції встановила, що норми Конституції є нормами прямої дії, тобто людина має право звернутися в суд за захистом своїх прав і свобод, якщо вони порушені, безпосередньо на основі Конституції, не посилаючись на інші закони. Якщо використані всі національні правові засоби захисту прав і свобод, громадяни мають право звертатися до міжнародних інстанцій.
Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Конституція закріпила, по суті, президентсько-парламентську форму правління в Україні. Єдиним органом законодавчої влади є парламент – Верховна Рада. Главою держави є Президент, а вищим органом виконавчої влади є Кабінет Міністрів.
Конституція проголосила українську мову державною, але в той же час забезпечується розвиток і збереження мов національних меншин. У Конституції зафіксовано право приватної власності на землю для громадян України. Серед соціальних прав проголошено право на освіту, соціальне забезпечення, охорону здоров’я, житло.
Архівний відділ Семенівської районної державної адміністрації повідомляє, що з 05 по 15 травня 2016 року в приміщенні архівного відділу функціонує фотодокументальна виставка присвячена 71-й річниці визволення України від нацистських загарбників.
При підготовці використовувались документи з архівних фондів архівного відділу Семенівської районної державної адміністрації.
Начальник архівного відділу районної державної адміністрації Н.І.Мотора
День памяті та примирення
Чернігів у роки Другої світової війни
Спогади ветеранів Другої світової війни нашого району
Людям із порушенням зору
meet_your_child.jpg)
